У різний час південноукраїнські степи населяла велика кількість племен і народів. Найбільш поширені були кіммерійці, скіфи і сармати.
Кіммерійці найдавніший народ українського Причорномор’я XX-VII ст. до н. е., середовище проживання від Дону до Дунаю. Звідки вони з’явилися остаточно не з’ясовано досі. Кіммерійці складалися з груп людей, об’єднаних спілками, кожной з яких керував вождь. Війська складалися з добре озброєної кінноти. Племена вели господарство, в основному це було конярство. Мова імовірно ближче до іранської. Розвиток кіммерійського суспільства було зупинено вторгненням скіфів.
Скіфи прийшли на українські землі зі сходу в VII ст. до н. е., і швидко вкоренилися на цих територіях витісняючи інші племена.
Сармати влаштувалися в кінці III – початку II століття до н. е. у заволзьких степах, поступово просуваючись на захід, розширюючи свої території для нових пасовищ. Антична культура підкреслювала виняткову войовничість цих племен і вже на рубежі нашої ери вони досягли північного Причорномор’я і далі до степів, розташованих між Дніпром і Доном. Постійний тиск з боку сарматів, спроби збирати з людей оброк, і регулярні набіги на раннєслов’янське населення змушує народ шукати інші землі для життя.
При належній увазі можна було б скласти унікальні історичні маршрути слідами степових пірамід. А якщо брати до уваги чудові природні пам’ятки, рівних по демонстрації культурної спадщини південноукраїнських степів було б не знайти.
