Базавлуцька Січ розташовувалася на острові Базавлук, де в Дніпро впадали три річки – Чортомлик, підпільних і Скарбна.
Місцевість близько Січі була покрита лісом, поросла високою травою і очеретом, зустрічалося безліччю річок, лиманів і озер, що ускладнювало дії татарської кінноти, а турецькі галери легко затримувалися козаками в лабіринтах річок і проток. Січ зміцнювалася валом, частоколом і вежами з встановленими на них гарматами. У центрі Базовлукской Січі розміщувалася площа. Поблизу майдану стояли церква, будинок кошового, козацькі курені і пушкарня. Спочатку стіни куренів сплітали з лози і накривали від дощу кінськими шкурами.
Саме тут організовувалися найбільші і найважливіші морські походи запорожців, в тому числі під керівництвом Петра Сагайдачного та Михайла Дорошенка.
З кінця XVI століття і до 20-30 років XVII століття в Базавлуцькій Січі формувалися загони, які стали ядром козацьких повстань під проводом Северина Наливайка (1594-1596), Марка Жмайло (1625), Тараса Федоровича (Трясила) (1630), Івана Сулими ( 1635), Павла Павлюка, Карпа Скидана, Дмитра Гуні, Якова Острянина (1637-1638).
Після розгрому козацько-селянських повстань 1637-1638 років Базавлуцька Січ була зруйнована. Нову січ за вказівкою поляків організували на Микитин Ріг. У наш час місце знаходження січі покрито водами Каховського водосховища.
Поруч з пам’ятником Базавлуцької Січі знаходиться старовинне козацьке кладовище з цікавими похованнями до початку 20 ст.
