По дорозі, яка веде в старовинне село Капулівка, знаходиться пам’ятний знак Чортомлицької Січі і меморіал на могилі кошового отамана Івана Сірка.
Чортомлицька Січ січ була заснована козаками під керуванням кошового отамана Федора Лутая в 1652 році. Місцем будівництва послужила територія на березі річки Чортомлик. Проіснувала вона до 25 травня 1709 року, коли була зруйнована запорожцями на чолі з Костянтином Гордієнко на підтримку політики гетьмана Івана Мазепи.
Андрусівське перемир’я 1667 року укладену між Річчю Посполитою і Московією, значно погіршило становище Запорозької Січі, яка потрапила у подвійну немилість обох держав. Чортомлицька Січ була першою володаркою трьох ворогів: Речі Посполитої, Московії та Кримського ханства з Османською імперією. Тому запорожці виступали в ролі союзників своїх ворогів, щоб за допомогою одного ворога перемогти іншого. Це пояснює їх об’єднання з Мазепою. Хоча вони і ворогували з гетьманом, проте разом з ним виступили проти Петра I.
Дізнавшись про допомогу запорожців Мазепі, царський уряд направив на Січ каральну експедицію. По шляху проходження до неї, царські війська руйнували козацькі міста і села. Був спустошений і містечко Переволочне, де Ворскла впадає в Дніпро. Козаков, що стояли там, вирізали, а флотилію їх човнів спалили.
Однак захопити і зруйнувати Січ при першій атаці царським загонам так і не вдалося. Оборона була довірена наказному отаману Якимів Богушу. Він наказав козакам обкопати територію навколо Січі, після чого, вона, оточена водами Чортомлика, виявилася як би на острові.
Через деякий час військові дії були відновлені Карлом ХІІ. В той момент, три полки московської армії вже обступили Чортомлик. Кілька сотень запорожців активно оборонялися, використовуючи січову артилерію. Близько 350 нападників загинули, понад 150 отримали поранення. Але запорожцям не вдалося утримати оборону і, сівши на човни, вони вирушили вниз по Дніпру.
Московські війська вдерлися на територію Січі. Вони вбили всіх полонених, а потім зруйнували січову фортецю. Пізніше, відправившись вниз по Дніпру, вбивали всіх козаків, навіть тих, які просто працювали і не брали участь у військових діях. У 1709 році Петро І видав грамоту-звернення до українського народу. У ній він зазначив, що всіх запорожців необхідно знищити за їх непокору.
Запорожці намагалися відновити Січ на річці Кам’янці (Каменська Січ). Однак, через ворожих настроїв Петра І, відступили на територію Кримського ханства. Там в 1711 році вони заснували Олешківська Січ.
Могила Івана Сірка
Іван Дмитрович Сірко (1610 – 1680 рр.) – популярний кошовий отаман Запорізької Січі. З 1663 року протягом 12 років обирався кошовим отаманом Запорізької Січі. Здобув ряд блискучих перемог над Кримським ханством, поляками і Петром Дорошенком при Перекопі, в Капустяній долині і поблизу Умані. У 1676 році Сірко підписав лист запорожців до турецького султана Мехмету IV.
Помер Сірко в 1680 році на власній пасіці в селі Грушівка. Його тіло доставили на Запоріжжі і поховали з усіма почестями біля Чортомлицької Січі.
Тіло І. Д. Сірко перенесло декілька перепоховань. Могила в перший раз постраждала ще в 1709 році під час розорення Чортомлицької Січі. Але місцеві жителі вберегли її, сім’ї козаків доглядали за могилою отамана з покоління в покоління.
У квітні 1967 року, що було прийнято рішення про перенесення останків кошового отамана І. Д. Сірка. У листопаді 1967 року в екстремальних погодних умовах були проведені археологічні розкопки пагорба – могили, на якому перебувала надмогильний плита – пам’ятник І. Д. Сірко, і вироблено перепоховання останків на древній курган біля в’їзду в село Капулівку.
Під час перепоховання останків Івана Дмитровича Сірка череп був вилучений з поховання. Череп І. Д. Сірка досліджували в Москві, у знаменитій лабораторії доктора історичних наук, антрополога М. М. Герасимова. Герасимов реконструював по кістковим останкам види історичних особистостей: Іван Грозний, Улугбек і інших. Учениця Герасимова кандидат біологічних наук Г. П. Лебединська провела антропологічну реконструкцію зовнішності знаменитого отамана.
У наступні роки могила була реконструйована і набула сучасного вигляду із бронзовим погруддям Івана Дмитровича Сірка, скульптора В. Д. Шконди, виконаного на основі реконструйованого портрета.
Череп Сірка І. Д. був привезений з Москви в 1990 році до святкування 500-річчя запорізького козацтва. Але тільки влітку 2000 року було прийнято рішення про дозахороненіі черепа козачого отамана Івана Сірка разом з іншими останками в кургані Сторожова (Бабина) могила.
